Ще з раннього дитинства Надія Вінник з Корнина бачила себе вчителькою. Вступила в Рівненський педінститут на факультет дошкільного виховання, який успішно закінчила. А далі улюблена справа – виховання діток у дитсадку. І так 28 років невтомної педагогічної праці: найбільше в Корнинському дошкідьному закладі "Берізка".

Надає превагу творчій праці: в'яже, вишиває (у її колекції – подушечки, серветки, рушники).

У неї є справжня оранжерея кімнатних квітів, прекрасний сад та різноманітні квітникові рослини.

Але, мабуть, найсокровеніше – це поезія, яка сама виходить їз її душі і лягає на лист паперу.

"Для неньки"

Я хочу, мабуть, до тебе

Оці щоденні будні і тривоги

Захвачують рікою всю мене.

Моя любенька, як мені боляче

На серці туга, бо тебе нема

Ти у Христа, моя рідненька

І світ чужий цей для тебе.

Ти ще могла б мені порадить

Щось підказати, чимось окрилить

Та смерть та злюча і холодна

Тебе забрала у мене.

Я вся в думках до тебе лину

І сумно кланяюсь тобі

Моя кохана, люба, мила

Цілую рученьки твої

Тобі складаю гімн любові

Достойна ти була її

Пробач рідненька, що не взмозі

Здержати слізоньки свої.